Тебе пятьдесят два, полпути за плечами,
Хоть жизнь коротка и, дай Бог, нам до ста,
Мне жаль, что так долго мы жили врагами,
И не понимали друг друга всегда.
Мы шли так прилежно, взаимно, надёжно,
Я в сторону света, ты в сторону мглы,
И, подтачив сто вервей осторожно,
Рубили, сжигали, взрывали мосты!
Я не хотела сидеть в этой яме,
Ты не хотел обратиться, увы,
Хотела б я знать, кто нас сделал врагами,
А может узнать, что хотел от нас ты.
Жаль, что не видишь во мне свою старость,
Быть "вечным юношей" грустно, поверь,
Мне нужен не мир, а какая-то малость,
Чтоб ты не закрыл предо мной свою дверь.
И вот пожеланье на твой День Рождения,
Ответ на вопросы твои очень прост,
Тебе, отвергая Земли притяжение,
Я предлагаю последний свой мост!
Я очень хочу, не жалея конечностей,
Прыгнуть в туман, как спасительный круг,
И там осознать, в море бесчеловечности,
Сгинул дурман и мой папа мне - друг!
Комментарий автора: "...И он обратит сердца отцов к детям и сердца детей к отцам их, чтобы Я, придя, не поразил земли проклятием." (Малах.4:6)
Прочитано 10334 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чувство - горькое и прекрасное, а стихотворение разболтанное и неудачное. Учитесь, Наташа, У классиков, у христианских поэтов. Не торопитесь публиковать, Дайте стихотворению выдержку, как вину. Отстоится и осядет всякая муть. Уберёте ненужное и натужное - то, что только ради рифмы было пристёгнуто.
Елена Викулина
2008-02-02 16:31:18
очень хорошее стихотворенье и по смыслу и чувства переданы здесь и боль и любовь. Что касаетя рифмы, то это дело наживное- было бы желание работать.Пробуйте и пишите.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
Поэзия : Белыми ночами . - Николай Зимин Думал я , шагая , мне бы тут родиться .
Мне бы жизнь по – новому прожить ,
Чтобы смог когда – то снова возвратиться
По проспекту ночью побродить .
Но мечты остались только лишь мечтами .
В городе том не был я давно .
Но я помню , чайки белые кричали
Белыми ночами над Невой .
